С.м.т. Смотрич: карта вулиць, опис

Історія

Селище міського типу Смотрич Дунаєвецького району Хмельницької області гордо розкинулося на берегах однойменної ріки. Мабуть, саме річці поселення зобов'язане і своєю назвою. 1362 р., перемігши татарське військо на Синіх Водах, князь Ольгерд "подарував" Поділля братам Коріатовичам – це занотовано у Литовському літописі. Напевно, саме за часів правління Коріатовичів над високою кручею та стрімким проваллям берега було збудовано замок (форпост-охоронник). Столицею Подільського князівства місто стало також за володарювання князів Коріатовичів. Проте, саме місто Смотрич вже існувало до цього часу – про що згадується у давньоруських літописах (1240 р. місто знищили татари, а литовські князі свого часу лише відбудували зруйноване поселення)...

Місто зазнавало частих спустошливих набігів татар (1427 р. згоріло безліч будинків та домініканський монастир, 1448 р.). З 1430 р. Смотрич був власністю великого князя литовського Вітовта. У 1448 р. місту було надано магдебурзьке право. Вже з 1570 р. поселення входило до складу Кам'янецького староства. Саме тут народилися видатний український письменник-полеміст кінця XVI ст. та перший ректор Острозької академії - Герасим Смотрицький, а згодом і письменник, православний єпископ та автор "Грамматіки славєнския правилноє Сvнтаґма" (1618 р.) - Мелетій Смотрицький. Родині Потоцьких Смотрич належав з 1615 р., тоді місто помалу жило своїм життям, виробляючи кераміку та торгуючи нею. Не оминули місто і події національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького.

Наприкінці XVII ст. – на початку XVIII ст. Смотрич стає чималим торговим центром, зокрема, одним з важливих осередків виробництва художньої кераміки (згодом, у ХІХ ст. майстри-гончарі Р. Червонюк, М. Небесний, К. Білоокий та М. Ляско розробили власну школу в українській народній кераміці: зі своєю декоративною системою асиметричних прикрас, виконаних технікою фляндрування; вироби смотрицьких гончарів виставлені у музеях Києва, Львова, Полтави, Ленінграда, Кракова і Дніпропетровська). У 1791 р. у місті було збудовано ратушу. Протягом кін. ХІХ ст. – поч. ХХ ст. у місті з'явилися сільський банк, вальцьований млин, гончарні та ткацькі промисли. Не оминули місто та його жителів і руйнівні події світових війн... 1960 р. Смотричу було надано статус селища міського типу. Нині Смотрич належить до списку історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Смотрич туристичний – католицький храм (1786 р. – 1821 р., колишній Домініканський костел св. Миколая). Також увагу привертає білий пам'ятник Марії Потоцькій з синами Теодором та Юліушем (біля самого входу до храму). Цікаво, що в стороні від головної вулиці селища ховається за кронами дерев зруйнована вежа-дзвіниця Успенської церкви. На превеликий жаль, до наших днів не збереглися ні Успенська церква, ні дерев'яна Миколаївська церква. Уваги туристів вартує і унікальний, давно-давно створений природою, каньйон, на стрімких кручах якого можна зустріти відбитки та скам'янілості деяких вимерлих реліктових видів...

На увагу туристів у Дунаєвецькому районі заслуговують село Маків (церква Iоанна Богослова 1839 р. – 1862 р.; Палацовий флiгель поч. ХІХ ст.) та село Маліївці (садиба кін. XVIII ст. – поч. XIX ст.; палац 1788 р.; водонапiрна вежа поч. ХІХ ст.; господарський флiгель кін. XVIII ст.; мури з брамою кін. XVIII ст.; мiст з обелiсками кін. XVIII ст.).

Natalka