Садиба та палац Орловських (с.Маліївці, Хмельницька обл.): карта, фото, опис
Де | Село Маліївці, Дунаєвецький район, Хмельницька область |
Датування | 1788 р., поч. XXI ст. |
Нині | державна установа |
Висота н.р. моря | 282.0 м |
Адреса | вул. Мічуріна |
Площа | 27.0 га |
Матеріал \ |
мур \ |
Стиль | класицизм |
Будівничий | Доменіко Мерліні |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер у реєстрі | 1683 |
Доступ відвідувачів | вільний, за розкладом |
Телефон(и) | |
Побували | 2 користувачі |
Садиба Орловських у селі Маліївці Хмельницької області була збудована у 1788 р. відомим польським архітектором Доменіко Мерліні у стилі французького класицизму і знаходиться у мальовничій місцевості.
У 1775 р. цей маєток придбав фаворит останнього короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського – Ян Орловський. За основу будівництва було взято проекти резиденцій часів французького короля Людовіка ХVІ. Навколо палацу талановитий ірландський майстер Діонісій Макклер та садівник Д. Клігер заклали великий ландшафтний парк, у якому досі збереглися водонапірна вежа, джерело, місток і два ставки.
Палац було збудовано у стилі раннього французького класицизму, в його основу покладено концепцію архітектора А. Палладіо з використанням стилю французьких королівських резиденцій XVІІІ ст. Палац звели прямокутним у плані із блоків місцевого пісковику, завдяки рельєфу місцевості він мав з однієї сторони три поверхи, а з іншої – два. На лівому бічному портику зазначена дата побудови – 1788 р. Палацові фасади декоровані центральними ризалітами із чотириколонними портиками, у минулому фасади були прикрашені гербами, однак при радянській владі їх знищили. Колони центрального портика увінчані напівфігурами могутніх атлантів, які на своїх плечах утримують балкон другого поверху.
У різні роки навколо палацу було збудовано кілька господарських будівель, зокрема, оранжерею та каплицю, проте більшість із них у наші дні є втраченими. Так, наприклад, відомо, що наприкінці XVІІІ ст. до палацу прибудували господарський флігель та міст з обелісками, які мають статус пам'яток архітектури національного значення. До східного фасаду будівлі прибудували двоповерховий корпус, в якому розбили оранжерею із зимовим садом.
У північному напрямку від палацу знаходиться водонапірна башта висотою 25м., яка забезпечувала мешканців палацу водою, її збудували ще на початку XІX ст. Відомо, що на даху башти був оглядовий майданчик з флагштоком. Вежа стилізована під замкову башту, кругла у плані та завершується вінцем навісних бійниць. До неї прилягає паркова огорожа, яка замикає по периметру фруктовий сад. З півдня паркової огорожі знаходиться в'їзна брама маєтку, на пілонах якої встановлено кам'яні вази.
Парк навколо палацу планували звести як ландшафтний, однак він мав окремі регулярні елементи, зокрема, мереживо доріжок у формі кленового листя, які крутими схилами провадили до паркових ставків. У минулому було знищено більшість паркових оздоблень – фонтанів, альтанок і декоративних руїн. На сьогодні первісне планування парку втрачено, він не є настільки доглянутим, як би цього хотілося. Проте і нині на його території зростають дерева сосни Веймутової, європейської та чорної, дерева модрини польської, горіха чорного, бука лісового, ясена звичайного та стара бузкова алея. Усього тут нараховується 84 види деревних рослин і два штучні ставки, на одному з яких є острівець.
До сьогодні збереглося джерело питної води із барельєфом лева і невеликим басейном, причому фонтан у басейні працює і досі.
Та все ж найбільш визначною пам'яткою садибного комплексу є висока скеля з штучним водоспадом висотою 18м., власники садиби Орловські її називали скелею святого Онуфрія. Тут здавна, прямо над рукотворним водоспадом було облаштовано кілька монаших печер. Відомо, що на початку XVІІІ ст. у цій місцевості почав діяти василіанський монастир. На скелю можна піднятися за допомогою вапнякових сходів. Колись над скелею, до 1933 р. існувала Воздвиженська церква, у пам'ять про неї тут встановлено хрест, а неподалік розташовано джерело, з якого живиться водоспад.
У свій час резиденція польських магнатів Орловських могла посперечатися із розкішшю французьких палаців. У минулому ці приміщення прикрашали полотна Рафаеля та кращих польських живописців. Відомо, що у величезній бібліотеці господаря зберігалися цінні фоліанти. Поблизу у зимовому саду вирощували рідкісні троянди, а у стайнях були породисті коні.
Родина Орловських володіла Маліївцями до революції 1917 р., згодом їм вдалося вивезти своє рухоме майно до Одеси, а звідти – кораблем до Франції. Частину цінної колекції творів мистецтва було втрачено по дорозі. У 1917 р. за наказом радянської влади палац було націоналізовано. У цей час його навіть намагалися розібрати, однак цим планам завадила дружина місцевого лікаря, яка доводилася родичкою провідного російського партійного діяча В. Куйбишева. До наших днів у деяких кімнатах цього палацу збереглася ліпнина, а на стінах бального залу, що був відреставрований у 2005 р., можна полюбуватися зображеннями музичних інструментів, стеля тут увінчана двома пишними розетками, з яких звисають люстри, все це створює неповторні та яскраві враження.
Палац та парк Орловських у Маліївцях нині використовується медичною установою (тут розташований обласний дитячий туберкульозний санаторій "Світанок") і належить до пам'яток архітектури національного значення. Мандрівку сюди зручно поєднати з відвідинами Сутківців (знаменита Покровська церква-фортеця) та Зінькова (руїни замку та прекрасна дерев'яна церква св.Михаїла).
1. Скеля з печерою та водоспадом (Малієвецький водоспад)
[карта]Висота | 18.0 м |
Статус | пам'ятка природи |
Доступ туристів | вільний |
Відвідали \ |
2 користувачі \ |
Малієвецький водоспад у селі Маліївці розташований у Хмельницькій області, на території колишнього маєтку поміщиків Орловських, у присадибному парку, який нині є частиною національного природного заповідника "Подільські Товтри".
Саме тут розташована 18-ти метрова скеля з водоспадом з таємничими печерами, в яких, за припущеннями науковців, вже з XІ ст. проживали монахи-відлюдники, обладнавши печери під келії для проживання. Місцеві мешканці пов'язують ці печери з постаттю народного месника Устима Кармелюка. Хоча історики достеменно не можуть стверджувати, чи насправді Устим Кармелюк тут переховувався. Щоправда, у зв'язку з тим, що скелі складаються з вапняку, при радянській владі тут добували камінь і багато з цих печер було знищено.
Здавна вода з водоспаду відводиться у став за допомогою дерев'яних, видовбаних зсередини колод. На сьогодні потічок на вершині скелі вдягнуто у металеві лати. На вершині водоспаду встановлено пам'ятний знак на честь церкви Воздвиження Чесного Хреста (1673 р.), яку знищили у 1933 р. за розпорядженням радянської влади.
Водоспад у Маліївцях є цікавим природним утворенням і належить до пам'яток природи України.
2. Ландшафтний парк
[карта]Час будівництва | 2 пол. XVIII ст. |
Площа | 17.2 га |
Статус | пам'ятка садово-паркового мистецтва місцевого значення |
Туристична цінність | 3.0 з 5 (1 голос) |
Відвідали | 1 користувач |
3. Палац Орловських
[карта]Збудовано | 1788 р., поч. XXI ст. |
Тепер | державна установа |
Матеріал \ |
мур \ |
Стиль | класицизм |
Зодчий | Доменіко Мерліні |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер | 1683/1 |
Побували | 1 користувач |
4. Джерело (фонтан) "Лев"
[карта]Час будівництва | кін. XVIII ст. – поч. XIX ст. |
Нині | діє за прямим призначенням |
Матеріал \ |
мур \ |
Статус | пам'ятка архітектури місцевого значення |
Доступ відвідувачів | вільний |
Побували | 1 користувач |
5. Флігель
[карта]Датування | кін. XVIII ст., поч. XXI ст. |
На даний час | діє за прямим призначенням |
Матеріал \ |
мур \ |
Стиль | класицизм |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер у реєстрі | 1683/3 |
6. Міст з обелісками
[карта]Час будівництва | кін. XVIII ст. |
Сьогодні | діє за прямим призначенням |
Тип | декоративний міст |
Матеріал \ |
мур \ |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Номер | 1683/5 |
7. Водонапірна вежа
[карта]Час будівництва | поч. XIX ст. |
Нині | державна установа |
Матеріал \ |
мур \ |
Висота | 25.0 м |
Статус | пам'ятка архітектури національного значення |
Охоронний номер | 1683/2 |
Доступ відвідувачів | вільний |
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
|
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
|