Садиба та палац Орловських (с.Маліївці, Хмельницька обл.): карта, фото, опис

Садиба Орловських у селі Маліївці Хмельницької області була збудована у 1788 р. відомим польським архітектором Доменіко Мерліні у стилі французького класицизму і знаходиться у мальовничій місцевості.

У 1775 р. цей маєток придбав фаворит останнього короля Речі Посполитої Станіслава Августа Понятовського – Ян Орловський. За основу будівництва було взято проекти резиденцій часів французького короля Людовіка ХVІ. Навколо палацу талановитий ірландський майстер Діонісій Макклер та садівник Д. Клігер заклали великий ландшафтний парк, у якому досі збереглися водонапірна вежа, джерело, місток і два ставки.

Палац було збудовано у стилі раннього французького класицизму, в його основу покладено концепцію архітектора А. Палладіо з використанням стилю французьких королівських резиденцій XVІІІ ст. Палац звели прямокутним у плані із блоків місцевого пісковику, завдяки рельєфу місцевості він мав з однієї сторони три поверхи, а з іншої – два. На лівому бічному портику зазначена дата побудови – 1788 р. Палацові фасади декоровані центральними ризалітами із чотириколонними портиками, у минулому фасади були прикрашені гербами, однак при радянській владі їх знищили. Колони центрального портика увінчані напівфігурами могутніх атлантів, які на своїх плечах утримують балкон другого поверху.

У різні роки навколо палацу було збудовано кілька господарських будівель, зокрема, оранжерею та каплицю, проте більшість із них у наші дні є втраченими. Так, наприклад, відомо, що наприкінці XVІІІ ст. до палацу прибудували господарський флігель та міст з обелісками, які мають статус пам'яток архітектури національного значення. До східного фасаду будівлі прибудували двоповерховий корпус, в якому розбили оранжерею із зимовим садом.

У північному напрямку від палацу знаходиться водонапірна башта висотою 25м., яка забезпечувала мешканців палацу водою, її збудували ще на початку XІX ст. Відомо, що на даху башти був оглядовий майданчик з флагштоком. Вежа стилізована під замкову башту, кругла у плані та завершується вінцем навісних бійниць. До неї прилягає паркова огорожа, яка замикає по периметру фруктовий сад. З півдня паркової огорожі знаходиться в'їзна брама маєтку, на пілонах якої встановлено кам'яні вази.

Парк навколо палацу планували звести як ландшафтний, однак він мав окремі регулярні елементи, зокрема, мереживо доріжок у формі кленового листя, які крутими схилами провадили до паркових ставків. У минулому було знищено більшість паркових оздоблень – фонтанів, альтанок і декоративних руїн. На сьогодні первісне планування парку втрачено, він не є настільки доглянутим, як би цього хотілося. Проте і нині на його території зростають дерева сосни Веймутової, європейської та чорної, дерева модрини польської, горіха чорного, бука лісового, ясена звичайного та стара бузкова алея. Усього тут нараховується 84 види деревних рослин і два штучні ставки, на одному з яких є острівець.

До сьогодні збереглося джерело питної води із барельєфом лева і невеликим басейном, причому фонтан у басейні працює і досі.

Та все ж найбільш визначною пам'яткою садибного комплексу є висока скеля з штучним водоспадом висотою 18м., власники садиби Орловські її називали скелею святого Онуфрія. Тут здавна, прямо над рукотворним водоспадом було облаштовано кілька монаших печер. Відомо, що на початку XVІІІ ст. у цій місцевості почав діяти василіанський монастир. На скелю можна піднятися за допомогою вапнякових сходів. Колись над скелею, до 1933 р. існувала Воздвиженська церква, у пам'ять про неї тут встановлено хрест, а неподалік розташовано джерело, з якого живиться водоспад.

У свій час резиденція польських магнатів Орловських могла посперечатися із розкішшю французьких палаців. У минулому ці приміщення прикрашали полотна Рафаеля та кращих польських живописців. Відомо, що у величезній бібліотеці господаря зберігалися цінні фоліанти. Поблизу у зимовому саду вирощували рідкісні троянди, а у стайнях були породисті коні.

Родина Орловських володіла Маліївцями до революції 1917 р., згодом їм вдалося вивезти своє рухоме майно до Одеси, а звідти – кораблем до Франції. Частину цінної колекції творів мистецтва було втрачено по дорозі. У 1917 р. за наказом радянської влади палац було націоналізовано. У цей час його навіть намагалися розібрати, однак цим планам завадила дружина місцевого лікаря, яка доводилася родичкою провідного російського партійного діяча В. Куйбишева. До наших днів у деяких кімнатах цього палацу збереглася ліпнина, а на стінах бального залу, що був відреставрований у 2005 р., можна полюбуватися зображеннями музичних інструментів, стеля тут увінчана двома пишними розетками, з яких звисають люстри, все це створює неповторні та яскраві враження.

Палац та парк Орловських у Маліївцях нині використовується медичною установою (тут розташований обласний дитячий туберкульозний санаторій "Світанок") і належить до пам'яток архітектури національного значення. Мандрівку сюди зручно поєднати з відвідинами Сутківців (знаменита Покровська церква-фортеця) та Зінькова (руїни замку та прекрасна дерев'яна церква св.Михаїла).

Andrij