С.м.т. Летичів: карта вулиць, фото, опис

Історія

Селище міського типу Летичів, розташоване при впадінні річки Вовк у Південний Буг, — центр Летичівського району Хмельницької області. У ХІІІ ст. ця територія входила до Болохівських земель, що відокремилися від Київського князівства, зазнала набігів монголо-татар, а згодом увійшла до складу Галицько-Волинського князівства. Достеменно невідомо чи було вже селище у ті далекі часи, оскільки в літописах не зафіксовано жодної згадки про Летичів.

1362 р. литовські князі збудували тут замок (якщо вірити польським джерелам). Містом Летичів офіційно став з 1429 р. Після довгої тяганини між Польщею та Литвою за території, Летичів 1434 р. відійшов до Польщі. А вже 1466 р. з милості короля Стефана Баторія жителі міста користувалися магдебурзьким правом. Жахливі руйнівні набіги татар та турків розпочалися у 1482 р. та продовжувалися майже ціле століття. У зв'язку з цим аби місто "ожило" король Зиґмунд Старий поновив магдебурзьке право Летичева 1537 р., а король Зиґмунд Август 1558 р. знову відновив свободи та права міста та звільнив мешканців від сплати податків на 10 років. Також потрібно було розширити та зміцнити замок, тому 1579 р. староста кам'янецький Ян Потоцький фортецю з дерева та землі "заміняє" кам'яною фортецею (зі сторони міста замок був захищений земляним валом з частоколом, а між стінами замку та валом проходив глибокий рів, наповнений водою). З 1606 р. по 1638 р. кам'янецький єпископ Павел Волуцький будує на території замку домініканський монастир на місці дерев'яного костелу (був у костелі і орган). Дзвіницю до костелу добудували у 1720 р. Михайлівська церква (XV ст. — XVI ст.) теж носила оборонний характер.

Статус повітового центру Летичеву надано у 1601 р. Сколихнули життя міста події національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького. З 1672 р. по 1682 р. Летичів був під владою Туреччини - за цей період місто занепало. Потім знову відійшло до Польщі, а вже 1793 р. (згідно другого поділу Польщі) — до Російської імперії. Місто було одним із центрів повстання під керівництвом Устима Кармалюка у 1830-тих роках. 1924 р. Летичеву надано статус селища міського типу. Місто у свій час не оминули ні події першої світової війни, ні колективізація 1920-тих років, ні голодомор 1930-тих років, ні друга світова війна: три роки (з липня 1941 р. по березень 1944 р.) селище було окуповане німецько-фашистськими військами... Нині Летичів входить до списку історичних населених місць України.

Туризм, пам'ятки

Летичів туристичний — комплекс летичівського замку та домiнiканського монастиря (мур., XVI ст. — XVII ст.), зокрема, костел Успiння Діви Марiї (Санктуарій Летичівської Богородиці, 1606 р. — 1638 р.), келії (мур., 1606 р. — 1724 р.), мури з круглою баштою (мур., 1598 р.). Вартує також уваги туристів і старовинна Михайлiвська церква (мур., XV ст. — XVI ст.), пам'ятник (1974 р., скульптор В. Зноба) та могила на центральному кладовищі Устима Кармалюка (1835 р.).

Заночувати та смачно попоїсти можна у готелях (Готель...), ресторанах та кафе (Арагві...) містечка.

Допитливим туристам рекомендуємо відвідати селища Летичівського району, зокрема, с. Западинці ( Михайлівська церква із дзвіницею, 1733 р.) та с.м.т. Меджибіж ( замок, мур., XII ст., XIV ст. — XVI ст., XIX ст.; палац, мур., XVI ст.; стайня, мур., XVI ст. — XVIII ст.; церква (костел), мур., 1586 р.; мури з баштами, мур., сер.16 XVI ст.; пристiннi корпуси, мур., XVI ст. — XIX ст.; костел Св. Трiйцi, мур., 1632 р.; Три каплиці, мур., кін. XVII ст.; Нижня квадратова каплиця-колона, мур., кін. XVII ст.; Верхня каплиця-колона, мур., кін. XVII ст.; Ротонда-каплиця, мур., кін. XVII ст.). Захопливого Вам екскурсу у історію давнини!

Natalka