Замок Гербуртів (руїни, с.Кудринці, Тернопільська обл.): карта, опис

Замок Гербуртів у с.Кудринці – пам'ятка архітектури XVII століття в селі Кудринці Борщівського району Тернопільської області. Околиця вельми цікава для туристів: неподалік лежать багаті пам'ятками Чорнокозинці (Чорнокозинський замок) та Мельниця-Подільська. Отож, замок Гербуртів збудований у 1615 році магнатами Гербуртами гербу "Павенжа". Твердиня знаходиться на стрімкій горі Стрілка і з трьох боків має природний захист: річку Збруч та яр з потічком. З північного найвразливішого боку фортецю додатково захищав сухий рів і земляний вал. Матеріалом для побудови слугував місцевий пісковик. Замок був у плані чотирикутний з довжиною стін 70 х 25 метрів, товщиною – 1,5 метра.

Фортецю укріплювали три триярусні вежі. Північно-східна вежа, чотирикутна в плані, була надбрамною. Потрапити на територію замку можна було через звідний міст та ворота, які знаходилися в цій вежі. Північно-західна вежа (у плані шестигранна) мала три яруси бійниць на п'яти гранях. Південно-західна вежа була п'ятигранною, з трьома ярусами бійниць. У південній стіні була невелика хвіртка у формі арки, через яку можна було непомітно спуститися до річки. Східна стіна виходила на обривистий схил до річки Збруча і була найменш вразливою в плані оборони, тому саме вздовж цієї стіни побудували житлове приміщення. Біля північно-західної вежі знаходилася криниця. У південно-західній вежі розпочинався підземний хід. Замок збудували з метою захисту від татар, які часто нападали на ці землі, адже село знаходилося недалеко від кордону з Молдавією біля татарського Волоського шляху.

У 1648 році в ході національно-визвольної війни українського народу Кудринецький замок захопили загони Максима Кривоноса з допомогою місцевого населення. У 1672 році під час польсько-турецької війни фортецю захопили османські війська. У 1694 році турки знову захопили замок.

У 1699 році після підписання Карловицького мирного договору Поділля повернулося під владу Польщі. Новими власниками Кудринецького замку стають Гуменецькі, які вирішили перетворити його у родинну резиденцію. Вони перебудували житлове приміщення під палац, в якому облаштували шість кімнат, відновили фортечні мури та вежі.

У 1786 році власниками Кудринець стають Козібродські. Нові володарі великого значення надавали облаштуванню замку. В ньому з'явилися цінні картини, портрети, старовинні меблі. Частину колекції, зібрану родиною Козібродських в Кудринецькому замку, можна тепер побачити в експозиціях Тернопільського обласного краєзнавчого музею. Наступними власниками замку були Пшибиславські, Модзелевські. У ХІХ столітті володарем замку став єврей Меєр Бартфельд. Він дозволив місцевим селянам розбирати фортечні мури для будівельних потреб.

До наших днів частково збереглись південна, західна і північна стіна, південно-західна п'ятигранна вежа на висоту трьох ярусів, північно-західна шестигранна вежа на висоту трьох ярусів, фрагменти надбрамної чотиригранної північно-східної вежі. Підземних хід, який бере початок у п'ятигранній вежі, засипаний. На місці криниці є лише впадина.

Неподалік від Кудринців, вже по по інший бік Збруча, на Хмельниччині, лежить село Завалля, відоме своєю печерою "Атлантида".

Nadiya