Вузькоколійна залізниця Антонівка-Зарічне "Поліський трамвай" (Рівненська обл.): карта, фото, опис

Вузькоколійна залізниця Антонівка-Зарічне знаходиться у Володимирецькому та Зарічненському районах, на північному заході Рівненської області. "Поїздок", "кукушка", "вузька" - так називає її місцеве населення. Одна з найдовших вузькоколійних залізниць серед тих, що нині існують в Європі, пролягає від станції Антонівка до станції Зарічне вздовж 106 кілометрів. Незвична вона й тим, що є однією з небагатьох вузькоколійок, які збереглися до нашого часу і функціонують досі.

Вважається, що вузькоколійка була побудована в 1885 р., коли територія Волині й Полісся входила до складу російської імперії. За іншими даними, залізницю збудували на початку Першої світової війни, що було зумовлено її промисловим і стратегічним значенням, адже неподалік у 1915 - 1916 рр. проходила лінія російсько-австрійського фронту. У роки Другої світової війни колія була зруйнована, перші її ділянки відновлено в 1946 р. Лінія набула сучасного вигляду в 1968 р., коли проклали ділянку до райцентру Зарічне. У 70-80-х роках XX ст. паровози були замінені тепловозами, а старі пасажирські вагони - на нові.

Нині потяг використовується як пасажирський і є для жителів багатьох поліських сіл важливим засобом зв'язку із районними центрами. Головна станція лінії - Антонівка. Поїзд складається із двох, а інколи - чотирьох вагонів. Для регулювання руху застосовується електрострижнева система.

Рухаючись зі швидкістю 26-55 км на годину, потяг робить 19 зупинок. Найбільші станції на колії - Володимирець, Біле, Острівськ, Зарічне.

Надзвичайно цікавим є природний ландшафт, який перетинає вузькоколійка. Природа Поліської низовини тут представлена повною мірою - "поїздок" занурюється в соснові й мішані ліси. Колія перетинає пасма піщаних дюн, порослих сосновими борами. За дюнами тягнуться болота, які з весни і до кінця літа вкриті різнотрав'ям. Чимало дерев'яних мостів на колії прокладені над численними струмками й невеликими річками.

"Поїздок" на своєму шляху перетинає ботанічний заказник "Хиноцький" (частина болота Морочне), гідрологічний заказник "Острівський" (лісові озера Велике, Середнє та Хоромне). Неподалік від залізниці знаходиться частина Рівненського природного заповідника, в якому охороняються озера Біле та заболочена долина річки Коза-Березина. Поблизу Зарічного знаходяться заказник "Вичівський", гідрологічний заказник "Дібрівський" (озера Чорне й Біле між селами Дібрівськ і Вовчиці) та Національний парк "Прип'ять - Стохід".

Населені пункти, які обслуговує "поїздок", мають давню історію і зберігають традиційний устрій життя. Більшість населених пунктів краю відомі з ХVІ-ХVII ст. Науковці вважають, що ця територія є частиною прабатьківщини слов'ян. Історична територія сучасних Володимирецького і Зарічненського районів у давнину входила до складу Галицько- Волинського та Турово-Пінського князівств. З XIV ст. вона перебувала у складі Великого князівства Литовського та Речі Посполитої. У XIX ст. була розділена між Волинською та Мінською губерніями Російської імперії, а з 1921 р. - між Пінським повітом Поліського воєводства та Володимирецьким повітом Волинського воєводства в складі Польщі.

Кожен, хто побуває тут, запам'ятає цей край як один з найцікавіших у Східній Європі. Його екзотика - в аскетичному, суворому краєвиді та невибагливих умовах господарювання, які за кілька століть мало змінилися.

Вузькоколійка, зливаючись з природним і культурним середовищем цього краю, стала символом сучасного Полісся.

Голова Зарічненської районної державної адміністрації - Саган Віталій Павлович
Інформація взята з порталу who-is-who.ua

Olеnka