Найдавнішою і найціннішою, із числа збережених донині, пам'яток села Петричі є велика дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці. Храм розташовується на розлогій території у центрі села, поблизу перехрестя доріг, на відстані 600м від іншої святині – недіючої католицької каплиці. Споруда класичної тридільної конструкції була зведена у 1882 році у типовому стилі галицької школи народної архітектури. Характеризується "ідеально" правильними пропорціями: всі три зруби квадратні, центральний – дещо більший, вівтар і бабинець – однакового розміру. До бабинця прибудований притвор, вкритий двосхилим дахом. Церква має яскраво виражене висотне компонування. Нижній ярус (лише тут ми бачимо відкритий зруб) завершений широким опасанням. Другий ярус такої ж висоти, вертикально обшитий дошками і прорізаний численними вікнами. Ще вище бачимо високі восьмигранні барабани (теж із вікнами та шальовані дошками) накриті восьмигранними шоломовидними куполами. Куполи завершені маківками на високих ліхтарях і хрестами. Всі три верхи храму однакові, відрізняються лише розмірами. Вівтарна частина має з півночі невелику прибудову-ризницю.
У інтер'єрі храму зберігся старий, різьблений із дерева іконостас, пензля відомого маляра Антона Монастирського. До архітектурного комплексу входить також дзвіниця, тих же років, що й храм. Споруда середнього розміру, з двох рівновисоких ярусів, вертикально шальованих дошками і розмежованими невеликим опасанням. Другий ярус у верхній частині містить відкриту аркову галерею з дерев'яних брусів, через яку власне і виходить звук дзвонів. Споруда накрита металевим шатровим дахом з невеликим заломом і увінчана маленьким хрестом.
Як бачимо зі старих фото, знайдених у мережі, ще донедавна навколо храму росли багато старих дерев, що створювали певний затишок. Проте станом на 2019 рік вони уже були повністю вирубані. Сам же храм поки що зазнав незначних змін зовні: притвор накритий блискучою "срібною" бляхою, та більшість вікон замінені на білі металопластикові. Неподалік від храму знаходяться також нова мурована церква, зведена православною громадою, а також символічна могила борцям за волю України. Дорога, що проходить поруч із святинею, веде у сусідні села. Рухаючись на північ, можна потрапити у села Закомар'я, а далі вже буде Ожидів на трасі Київ-Чоп. У напрямку ж на південь розташувались цікаві своїми пам'ятками Острівчик-Пильний та Скварява (на залізниці Львів-Броди).
Roman
