Католицька громада Липівців, яка належала до парафії у селі Гологори (7-10 км звідси), звела першу невелику філіальну каплицю у південній частині села, котра у давнину називалась Майдан (Липовецький). Початок будівництва припав на 1889 рік. Згодом храм кілька разів перебудовували і розширяли, теперішнього вигляду він набув у 1938 році, майже перед Другою Світовою війною. Невдовзі після другого приходу радянської влади у 1944 році костел припинив функціонування і використовувався як склад та магазин.
Костел Різдва Діви Марії у селі Липівці розташований на роздоріжжі, навпроти початку довгої вулиці, що тягнеться на південний захід до колишнього віддаленого лісового фільварку Копань. Храм зведений із цегли, ззовні тинькований, у його архітектурі домінують вертикальні лінії. Вікна (по два на бічних стінах) та вхідні двері мають стрілчасте неоготичне завершення, досі частково збереглись вигадливі віконні рами, виготовлені з дерева. На дверях також ще є маленькі шматочки дерев'яного різьблення. Однак, скла давно немає, вікна забиті дошками. Фасад каплиці увінчаний високим фронтоном з ступінчастим завершенням (як у Куликові), прорізаним вузьким вікном-щілиною, на вершині знаходиться металевий хрест і пташине гніздо. Дах храму високий двосхилий, вкритий раніше оцинкованою, а тепер іржавою бляхою, по центру знаходиться вишукана вежа-сигнатурка барокового типу (схожа на завершення дзвіниці Бернардинського костелу у Львові). Головний хрест на вершині вежечки не зберігся. Костел обладнаний доволі великим притвором з окремим двосхилим дахом, а також – двома симетричними ризницями. Дещо нетиповою є для такої каплиці є вівтарна частина: вона прямокутна і обладнана аж двома вікнами на тильному фасаді, має окремий двосхилий дах.
За кілька метрів від входу, паралельно і ближче до дороги стоїть невелика, проте масивна дзвіниця стінового типу, витримана в одному стилі з храмом. У нижньому ярусі вона містить два прорізи для дзвонів, іще одна ніша знаходиться нагорі по центру. Дзвіниця накрита дахівкою, від хреста залишилась лише вертикальна частина, як і над притвором храму. Дзвони втрачені, залишились лише фраґменти металево-дерев'яних механізмів для їх кріплення.
Станом на 2017 рік філіальна каплиця у Липівцях збережена на 95%, дах без пошкоджень, тиньк частково обсипався, вільна від перебудов і добудов, потребує термінового втручання реставраторів. Площа навколо широка і рівна, немає забудови і дерев, тож огляд храму вільний з усіх боків. Доступу всередину немає, двері зачинені.
Roman
