Церква Покрови Пресвятої Богородиці (вул. Личаківська, м.Львів): карта, фото, опис

Нинішня церква Покрови Пресвятої Богородиці у м. Львові була зведена у 1938 р. у неороманському стилі і знаходиться на високій терасі на вершині пагорба, на непарній стороні вулиці Личаківської. Споруда у ті часи була і донині залишається домінантою Личаківського передмістя. Вуличками та вздовж залізничної колії звідси дуже швидко можна потрапити до Шевченківського гаю.

Цегляний костел було збудовано за типом романської базиліки з ініціативи львівського римо-католицького архієпископа Болеслава Твардовського за проектом польського архітектора Тадеуша Обмінського, проте спорудження храму відбувалося під керівництвом інженера В. Дайчака, вже після смерті архітектора. Комітет будівництва очолював професор львівської політехніки Отто Надольський. Нава храму зорієнтована за віссю захід-схід, паралельно до вулиці із головним входом із заходу, до якого ведуть монументальні сходи. З обох сторін до східної частини споруди прилягають господарські приміщення. Нава, презбітерій разом з хорами мають залізобетонне пласке перекриття. Зі східної сторони до церкви прибудовано короткий презбітерій. З північного сходу впритул до храму знаходиться дзвіниця висотою 60м., виконана у формі італійських веж-кампаніл епохи Середньовіччя, яка у роки Другої світової війни була пошкоджена артилерійськими снарядами, залишки від цих снарядів можна було побачити ще у 90-ті роки XX ст. Завдяки цій дзвіниці храм виглядає вельми оригінально і нагадує італійські церкви Середземномор'я. Відразу після заснування він був гарнізонним, неподалік розташовувалася військова частина, а служили тут отці-селезіяни.

Відомо, що восени 1939 р. костел був обстріляний радянськими військами, внаслідок чого був пошкоджений фасад, дах і вежа. Влітку 1941 р. костел був частково зруйнований німецькою бомбою, після чого в роки німецької окупації тут проводилися ремонтні роботи. Після закінчення Другої світової війни, у 1945 р. у сквері біля храму на постаменті встановили танк "Гвардія", який простояв до 90-х років XX ст. З іншої сторони вулиці, у Личаківському сквері, з початку 20 ст. височіє пам'ятник польському герою Бартошу Гловацькому, який був учасником повстання під проводом Тадеуша Костюка у 1793 р. та здобув перемогу над російською батареєю.

При радянській владі, у 1946 р. костел зачинили, а його приміщення почали використовувати як книгосховище. За часів незалежності України його переосвятили на греко-католицький храм Покрови Пресвятої Богородиці. Починаючи з 2009 р. храм знову, як і раніше, перебуває під опікою монашого чину отців салезіян східного обряду. Біля нього збудували дім Дитячо-юнацького молодіжного центру "Ораторія" святого Домініка Савіо та Катехитичну школу. При парафії активно використовується соціальне служіння: табори для дітей та молоді, відвідування осіб похилого віку, вишкіл волонтерів, капеланство серед студентства та ораторія (місце, де діти та молодь мають можливість весело та по-християнськи провести свій час) тощо.

При брамі храму встановили медальйони з барельєфами Петра Могили, Йосифа Сліпого, Андрея Шептицького та Йосифа Рутського. У наві, з південно-західної сторони встановили скульптуру митрополита Андрея Шептицького авторства І. Поповича.

Колишній військовий костел Матері Божої Остробрамської нині є діючим храмом, відноситься до єпархії УГКЦ і належить до пам'яток архітектури України. Трохи далі, на вул Пасічній, знаходиться меморіальний комплекс "Пагорб Слави", а з краю урвища відкривається прекрасний панорамний краєвид на парк "Погулянка".

Andrij