Церква Покрови Пресвятої Богородиці (с.Черемошня, Львівська обл.): карта, фото, опис

Парафія у селі Чермошня – дуже давня, вже у 1515 році знаходимо першу згадку про неї у письмових джерелах. Та й саме село відзначається поважним віком, адже воно, як і сусідня Ушня, є навіть старішим за найбільше у околиці містечко Білий Камінь. Протягом кількох століть власне церква у Черемошні була головною, а церква у Білому Камені – дочірньою. Місцевий храм, звісно, спершу був дерев'яним і залишався таким майже до Другої Світової війни. Ця остання дерев'яна церква собору св.Івана Хрестителя була зведена у кінці 18 століття і прослужила майже півтори сотні років.

Та все ж у 30-х роках 20 століття стара дерев'яна церква вже не відповідала потребам парафії і перебувала в незадовільному стані. Тож під керівництвом тодішнього пароха о. Петра Олійника у 1932 році розпочали будівництво нової святині. Ця мурована церква Покрови Пресвятої Богородиці у селі Черемошня була у основному завершена протягом 1932-1936 років. Хрестовий у плані храм має немало спільних рис з багатьма церквами околиці, датованими початком 20 століття. Це загальний план, гранчаста форма вівтаря, скромний декор у вигляді орнаменту уздовж карниза. Однак церква має й характерні особливості, які зустрінеш не так уже й часто. Замість масивного купола тут бачимо витончений з вигинами верх, у якому чітко видно відголос ще популярного на той час модерну (сецесії). Цікавою є й захристія храму, оформлена як каплиця-прибудова. Така деталь зустрічається рідко, хоча її подекуди можна побачити навіть у дерев'яних храмах.

Після Другої світової війни храм ще довго залишався чинним і тут навіть продовжували оздоблювальні роботи. Зокрема, відомо що в 50-х роках 20 століття встановили іконостас, створений майстрами із Золочева. Та все ж, у 1962 році церкву закрили майже на 30 років. Богослужіння тут відновилися аж у 1989 році, у час загального духовного відродження нашого краю. Парохом храму став о. Євстафій Смук і є ним до сьогодні. Вже у другій половині 90 років церкву відремонтували і закінчили оздоблювати. Завдяки цьому, станом на 2017 рік вона виглядає дуже автентично: без "золота" та пластику, адже у ті часи ще просто не було таких матеріялів, та й фінансова спроможність була менша. Додають колориту і численні старі дерева навколо, які у багатьох інших селах нещадно вирубані. (Доповнення 24.03.2021: все уже по іншому – стара бляха замінена на металодахівку, маківки у "золоті", багато старих дерев вирубано...) Храм розміщений на доволі великій ділянці у північній частині села, зовсім недалеко від підніжжя відомої Святої гори. Поруч стоїть також дзвіниця стінового типу, зведена у 1995 році. Місцевість добре придатна для усіх видів мандрівок – автомобільних, велосипедних, пішохідних. До складу останніх можна включити, окрім вищеназваних місць, ще й село Єлиховичі, відоме своїм цікавим костелом, або ж – пройтися берегами Бугу.

Roman