Залозецький замок (с.м.т. Залізці, Тернопільська обл.): карта, опис

У 1516 році Мартин Каменецький, польний гетьман коронний, звів замок в Залізцях. Ці землі йому надав король Сигізмунд І Старий за добру службу. Каменецький вибрав вигідне місце для побудови замку – рівнинна місцевість оточена болотами з чотирьох сторін, що створювало додаткову природну оборону.

Замок збудований з місцевого пісковика у формі правильного квадрата з довжиною стін 60 м і чотириярусними вежами по кутах. В північній частині зліва від воріт знаходився двоповерховий палац з склепінчатими підвалами. До північної і південної стіни були прибудовані житлові приміщення. Північна частина замку була найважливішою оборонною ланкою: в ній знаходилася в'їздна брама, на першому ярусі розташовувалися каземати, а на другому ярусі – бійниці. По боках знаходилися неправильні п'ятигранні вежі. До вежі, яка знаходилась справа, можна було потрапити з двору через вузький коридор, що сполучався з казематами. Замок оточував рів заповнений водою. До фортеці можна було потрапити лише через звідний міст та аркову браму, прикрашену білокам'яним порталом.

Після смерті засновника замку Мартина Каменецького, він перейшов у власність його 6-річного сина Івана, проти якого банкір короля Северин Бонер розпочав судовий позов за повернення боргів. Згодом замок стає власністю Юрія Мнішека, онука Мартина Каменецького від шлюбу його дочки Варвари з Миколою Мнішеком. Саме в Залозецькому замку готувався до походу на Москву Лжедмитрій І, адже він уклав угоду, що в разі успішної кампанії одружиться з дочкою Юрія – Мариною Мнішек, що й відбулося згодом.

Юрій Мнішек віддав замок в придане своїй другій дочці – Урсулі Мнішек, яка вийшла заміж за Костянтина Вишневецького. Констянтин був перший з роду Вишневецьких, хто прийняв католицьку віру. У Залізцях він зробив одну із своїх резиденцій, внаслідок чого замок зазнав перебудов. Константин Вишневецький і його син Януш поховані в криптах костелу св. Антонія в Залізцях.

У 1649 році в ході національно-визвольної війни козаки під проводом Максима Кривоноса захопили замок.

Найвизначнішим власником Залізців став син Януша – Дмитро-Юрій Вишневецький. За його правління замок вистояв облогу турецько-татарського війська у 1675 році.

Під час Північної війни у 1705-1712 роках шведи захопили фортецю.

У 1743 році замок стає власністю роду Потоцьких і знову зазнає перебудов.

У 1768 році Потоцькі продають замок Міхалу Олександру Ронікерову, який влаштовує в ньому фабрику сукна. Після банкрутства Ронікера, замок переходить до родини М'янчинських. У замку влаштовують пивоварню, а в підвалах зберігалось пиво. У 1853 році замок як придане Альфонсини М'янчинської стає власністю Володимира Дідушицького.

Замок сильно постраждав під час Першої світової війни від російської артилерії. Згодом замок розтягли на будматеріали місцеві жителі. Від замку уціліли п'ятигранна північна вежа з стрільницями до рівня першого ярусу з різьбленими гербами Пилява, Порай і Ружа, фрагменти північної стіни з в'їздною брамою та західної стіни до висоти першого ярусу, склепінчасті підвали.

Nadiya