Церква св. Миколая у селищі Скала-Подільська Тернопільської області була збудована у 1882 р. і знаходиться у північній частині старого міста, на пагорбі, на старій головній вулиці, яка проходить біля замкових руїн. Власне, з цього пагорба міг би відкриватися дуже гарний вигляд на замок, однак густа стіна старих дерев частково ховає його від допитливого туриста. Доречі, поруч із храмом варто оглянути: старовинну (і досі діючу) аптеку та колишню польську прикордонну заставу у типово подільському "кам'яному" стилі.
Згідно з історичними даними, ще у 1720 р. у цьому селищі збудували перший дерев'яний греко-католицький храм, який наприкінці XVІІІ ст. був знищений пожежею. Відомо, що у 80-ті роки XІX століття тут існували два дерев'яні греко-католицькі храми, один – безпосередньо у містечку, а інший – на старій Скалі, обидва храми були невеликі за своїми розмірами і не могли вмістити усіх прихожан. У зв'язку з цим тогочасний отець Келестин Костецький замість старої дерев'яної церкви, яка постраждала від пожежі, наказав збудувати новий, але вже мурований храм для обох парафій, який зберігся до сьогодні. Наріжний камінь для будівництва та фундамент тут було закладено у 1877 р. Храм завершили та освятили у 1882 році.
У своєму архітектурному вирішенні цей мурований храм – хрестоподібний у плані, одноверхий, з високим куполом, який завершується маківкою з хрестом, його вівтар орієнтований на схід. Над вівтарем та над притвором розміщені ще два невеликі додаткові верхи, які повторюють форму головного. Нещодавно, у 2011 році храмову вівтарну стіну ззовні було прикрашено мозаїчним образом Святого Миколая. У вікнах барабана ще збереглися старі віконні рами з цікавим орнаментом, вікна ж головного об'єму замінені на нові. Як бачимо на фотографіях кінця 20 століття, попередні вікна усього храму, у тому числі маленькі круглі віконця, містили вигадливі візерунки. До вівтарної частини прибудована невелика ризниця-захристія. Іще один старовинний елемент (станом на 2017 рік) – дерев'яні вхідні двері. На жаль, після останніх ремонтів храм має не надто доречне яскраве пофарбування та металопластикові вікна.
Інтер'єр Миколаївської церкви відзначається пишністю. Всі стіни вкриті розписами святих, іконами, а проміжки між ними заповнені рослинним та геометричним орнаментом. Привертає увагу оригінальна проповідальниця зліва від святилища, вхід до якої зроблений у вигляді горизонтального балкончика, куди ведуть двері зсередини захристії, там же заховані і сходи. Особливо величне враження справляє красивий, різьблений іконостас, верхні яруси котрого вирішені півколами. У південно-західному напрямку від церкви розташована дзвіниця. Вона невелика двоярусна, стінового типу з балкончиком, куди треба піднятися, щоб вдарити у дзвони. Дзвіниці такої конструкції доволі характерні для Поділля. Другий ярус містить три прорізи для дзвонів. Дзвіниця накрита чотирисхилим дахом і увінчана маківкою з хрестом.
Церковна територія не надто велика, адже вона обмежена вузькою вершиною пагорба. Поруч із храмом бачимо старий кований хрест, який мабуть колись стояв на верхівці купола. Неподалік від дзвіниці є невеличка каплиця на якій читається фундаційний напис "Ця каплиця збудована року 1891 Петром Ковалишиним" та нижче свідчення про ремонт у 2000 році. Проте найцікавіша капличка вміщена у мурі, котрий оточує підніжжя церковного пагорба. Споруда, мурована з каменю, звернена виходом назовні, до дороги та замку. На фронтоні, увінчаному кованим хрестом, бачимо фундаційний напис "Сю каплицю побудовано з фонду Мурарського року 1907". У інтер'єрі, куди можна заглянути через металеві ґратчасті двері, крім кількох ікон бачимо криницю-джерело. Кілька метрів нижче по схилу біля цього ж муру обладнано вихід джерельця, та, на жаль, на час наших відвідин воно не діяло.
Відомо, що у 1886 році у Скалу прибув новий священик Олександр-Костянтин Левицький, саме тоді тут було здійснено настінний розпис храму та організовано відомий у околицях хор. Родина його перебувала у тісних сімейних зв'язках з відомим істориком, громадським та політичним діячем – Михайлом Грушевським, пізніше між ними виникла справжня багаторічна дружба. І храм увійшов у історію ще й завдяки тому, що саме тут взяв шлюб Михайло Грушевський із Марією Вояковською, яка у цьому селищі працювала вчителькою і була молодшою сестрою дружини отця Олександра – Олімпії. Згодом, у 1946 році, після закінчення Другої світової війни внаслідок погроз представників радянської влади тогочасний священик Іван Деревенко прийняв рішення перейти на православний обряд Богослужіння.
Неподалік від храму, у підніжжі пагорба, ще далі і нижче по дорозі від згаданої каплиці з криничкою, знаходиться джерело "Королівка". За переказами місцевих мешканців, у давнину тут тамував свою спрагу ще сам славетний князь Данило Галицький. Церква св. Миколая чудово вписується у архітектуру селища та у навколишній ландшафт, де одразу можна побачити руїни середньовічного замку та вежу костелу. Цікаво, що обидві названі споруди знаходяться на однаковій відстані 200 метрів від храму, у північному та південному напрямках відповідно.
Миколаївська церква у селищі Скала-Подільська Чортківського району нині є діючим храмом, є першою і єдиною старовинною кам'яною церквою східного обряду у містечку, яка у наш час відноситься до єпархії ПЦУ і належить до пам'яток архітектури місцевого значення. Греко-католицька громада натомість спорудила собі новий храм у протилежній, південній частині міста, де знаходяться старий цвинтар та руїни каплиці Голуховських. Якщо ви збираєтесь (а ви повинні збиратись!) відвідати Скалу – то ось вам ще кілька цікавих точок для включення до маршруту: церква з прекрасною дерев'яною дзвіницею у селі Іванків та неймовірні руїни костелу у селі Турильче.
Andrij
Petro
26 липня 2022, 01:13
