Костел-усипальня Голуховських у селищі Скала-Подільська Чортківського району був закладений приблизно у 1876 році неоготичному стилі неподалік від сімейної резиденції цього роду. Спорудженням займалась Марія – вдова намісника Галичини графа Агенора Голуховського, котрий помер згаданого року. У цій каплиці і поховали графа, згодом саму Марію, а також княгиню Анну Мурат (дружину Агенора Голуховського-молодшого). Остаточного вигляду каплиця набула після перебудови у 1906 році, коли упокоїлась графиня Марія Голуховська. У той же час заклали неоготичний обеліск-пам'ятник біля замку, про що детальніше розповідається на відповідній сторінці.
У своєму архітектурному вирішенні цей невеликий мурований римо-католицький костел складений з білого, надзвичайно рівно витесаного каменю. Храм є струнким, в плані наближеним до квадрата, з виразними рисами неоготики. Споруда двоярусна, зверху містилося основне приміщення для Богослужінь, а нижня зала – велике підземелля-крипта з нішами для домовин. Воно було розділене на дві частини іще одними дверми (швидше за все, вже у радянські часи), але зараз двері ці відсутні, лише могутня металева рама свідчить про те, що вони колись тут були. Поховання розташовані просто під колишнім святилищем у кілька ярусів уздовж бічних стін. Між ними є також один невеликий вівтар у вигляді кам'яного паралелепіпеда. Із боку вівтаря крипта має ще велике вікно.
Вхід у підземелля знаходиться на фасаді на рівні землі, а от у головну наву храму потрібно було піднятися сходами. На фасаді нині бачимо велику нішу для скульптури, та два круглі глухі віконця, оздоблені рельєфами, у вигляді хреста та чотирилистника. По кутах – два ступінчаті контрфорси. Нижній ярус споруди оформлений рустованим каменем, збереглися також масивні автентичні металеві ковані двері у крипту, з могутніми завісами у вигляді рослинного орнамента. А також невеликі ковані елементи, котрі раніше допомагали скріплювати споруду.
Радянська влада заповзялася знищити храм, котрий стояв на видному місці, поблизу центра містечка та був споруджений "ворожим до пролетарів та селян класом". Поховання, як нерідко траплялось у ті страшні часи на Західній Україні, розграбували, тлінні останки мерців просто викинули. Приблизно у 1960-х роках всередину каплиці заклали вибухівку і намагались підірвати, але після вибуху міцні стіни ще частково вціліли. Далі те, що встояло, пробували зруйнувати трактором, і, за переказами, під час цих робіт водій трактора загинув. (І такі випадки теж відомі з історії, зокрема таким самим чином намагались знищити костел св.Герарда у Кохавині, свідченням чого є велика тріщина у стіні храму.) В результаті від каплиці залишились руїни, а саме – стоїть лише фасадна і частково бічна стіна, і навіть у ній вгадується колишня велич споруди. Камінь продовжує інтенсивно осипатись. Мабуть, на відміну від будматеріалу замку, не знайшлось сміливців використати його для будівництва, тож він утворив навколо цілий штучний пагорб. Нава колишнього храму заросла чагарниками та молодими деревами.
Крипта ж виявилась настільки міцною, що її перекриття вціліло донині (станом на 2017 рік). У радянські часи за наказом партійної верхівки у підземеллі розмістили склад та крамницю з продажу гасу. Важко навіть уявити, як було працювати продавцеві цього магазину у темному підземеллі поруч із нішами для домовин. Крамниці давно немає, а підлога крипти досі залита темною рідиною із сильним нафтовим запахом, а на вхідних дверях білою фарбою виведений розклад роботи...
Поховальна каплиця роду Голуховських у Скалі-Подільській Тернопільської області нині, перебуває у руїнах та належить до пам'яток архітектури місцевого значення. Споруда потребує якщо не реставрації, то принаймні розчистки і приведення до належного вигляду, як місце пам'яті і молитви. Однак шанси, що так станеться, скажемо відверто, невеликі... Залишки родової усипальниці знаменитих шляхтичів нині знаходяться поблизу забудови, на протилежній від костелу Вознесіння Пресвятої Діви Марії південній стороні містечка, дорогою до старого цвинтаря.
Andrij
