Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Золоті ворота (м.Київ): карта, фото, опис

 Petro   2611

всі Фото (3)

Київ. Золоті ворота

... Карта

Розташування Місто Київ, Київська область
Є філією музею Національний історико-культурний заповідник "Софія Київська"
Датування \ На даний час поч. XI ст., сер. XX ст., поч. XXI ст. \ музей
Адреса вул. Володимирська, 40а
Матеріал \ Стан мур \ реконструкція
Оборонна споруда оборонна споруда
Статус \ Номер у реєстрі пам'ятка архітектури національного значення \ 33
Тип історичний музей, археологічний музей
Доступ \ Цінність платний \ 5.0 з 5 (1 голос)
Телефон(и) Показати
Відвідали 3 користувачі
Сайт(и) http://nzsk.org.ua/node/17

Золоті ворота – основна фортифікаційна споруда стародавнього Києва, пам'ятка архітектури XII ст. Вони поєднали у собі риси величності і неприступності. Перша згадка про будівництво воріт датується 1037 роком у "Повісті минулих літ". Нестор також вказує на будівництво Софіївського собору, Георгіївської церкви, Благовіщенської церкви того ж року, що викликає сумніви. Тому науковці звернулись до іншого історичного джерела – "Слово про Закон і Благодать" Іларіона, де вказується про Великі ворота, над якими Ярослав звів церкву. Саме тому ворота почали називати "Золотими". Отже, чітко про дату будівництва споруди сказати нічого не можна, відомо тільки що це відбулось у період 1019-1037 рр.

Князь Ярослав Мудрий оточив Верхнє місто високим валом зі зрубу засипаного лесом та землею і ровом. Висота муру сягала 12 метрів, а ширина – 27 метрів. Потужні укріплення мали три брами, що вели до міста – Львівська (де зараз знаходиться Львівська площа), Лядська (знаходилась на площі Незалежності) та Золота брама. Загальна довжина валів складала 3,5 км.

Головними були Золоті ворота. Їх архітектура не була схожа на жодну іншу оборонну споруду які до цього будувались виключно як загорожі. Ворота виконували роль фортечної та урочистої брами-вежі. Вони слугували в'їздною брамою міста і вели прямісінько до ансамблю споруд Софії Київської. Зверху над воротами була церква Благовіщеня з позолоченими банями. Зведена споруда була з широкої пласкої обпаленої цегли – плінфи, покладеної на розчин гашеного вапна з піском та кам'янкою. Через надзвичайну міцність матеріалів, ворота простояли так довго і витримали стільки навал. 1240 року війська хана Батия зруйнували Київ. Значного пошкодження зазнали Золоті ворота, проте головні бої відбувались під Лядськими воротами, котрі вважались найвразливішими.

Ще кількасот років Золоті ворота залишались головним вїздом до міста, та 1594 року вони стали руїною. Про це згадував у своїх листах Еріх Лясота "... руїни гарних воріт, які й тепер ще служать воротами... Це була гарна й велична будівля, як можна зробити висновок з уцілілих залишків". За ними закріпилась переможна слава, 1648 року тут зустрілись радісні кияни та козацьке військо Богдана Хмельницького після перемоги у битві під Жовтими водами. Про тодішній стан споруди видно з малюнків голландського художника Абрагама ван Вестерфельда. Живописець працював при дворі литовського гетьмана Януша Радзивілла та фіксував у своїх малюнках походи і подвиги князя. У період перебування його в Києві, Вестерфельд зробив кілька рисунків, що тепер мають величезне значення для історії. На них зображені напівзруйновані ворота та рештки мурів, напівзруйнована церква Благовіщеня.

У XVIII ст. інженер-полковник Дебоскет описав аварійний стан споруди, і висунув пропозицію знести кам'яні стіни та склепіння, а самі ворота засипати землею. Його проект знайшов схвалення. У 1755 році Золоті ворота залишились поховані під шаром ґрунту, над ними височіли залишки церкви. 1766 року її також зруйнували.

У 1832 році археолог-аматор Кіндрат Лохвицький, проводячи розкопки на валу Ярослава відкрив залишки Золотих воріт довжиною 25 та 13 м, та висотою 8 м., правда, вони були у вигляді двох товстих стін без склепіння. Лохвицький прийняв усі необхідні міри, щоб зберегти памятку, всі шпарини залив вапном, зверху поклав три шари дерну. Одну стіну вирішили підтримати за допомогою контрфорсів. На окремих ділянках споруду добудовано новою кладкою та накрито залізним покриттям. Ззовні руїни оточено високою чавунною огорожею. Золоті ворота набули значної популярності серед туристів, та продовжували невпинно руйнуватись під впливом атмосферних опадів.

1972 року ухвалою Ради Міністрів УРСР вирішено провести реставрацію Золотих воріт у Києві з метою збереження пам'ятки архітектури старовинного зодчества, та приурочити це до 1500-ї річниці із заснування Києва. Основним завданням архітекторів було відтворити первісний вигляд споруди та зберегти руїни так, щоб вони опинились всередині нової будівлі. Архітектори - Є.Лопушинська, С.Висоцький, та М.Холостенко провели дослідницьку роботу і вивчили описи споруди та звіти археологічних експедицій. За основу взяли креслення Володимирських Золотих воріт (які були збудовані за типом київських), виконані фон Берком в 1779 році.

За проектом арх. Є. Лопушинської, стародавні руїни вдалось зберегти, а надбудова тільки доповнила загальний вигляд споруди. Після завершення реконструкції у 1982 році Золоті ворота постали у такому вигляді: основної башти з зубцями заввишки 14 м.; з зовнішнього фасаду прилягає до будівлі "мала вежа"; проїзд виконаний у формі арочних підйомних дерев'яних воріт, оброблених металом. Надбрамна церква у вигляді тринефної однобанної церкви висотою 17 м. Для оздоблення підлоги використали малюнок мозаїки з старовинного храму Софії Київської. Символічно відтворено частини валів, що примикали до воріт. Зі сторони міста, можна побачити складські приміщення, розташовані в крайніх зубах валу.

Всередині павільйону знаходиться експозиційне приміщення музею Золоті ворота. Давня пам'ятка, на сьогодні, має вигляд двох пілонів довжиною 24 м. та 13 м., на яких збереглись відбитки лежнів, що були частиною конструкції. Частково збереглись і підпружні арки проїзної частини воріт.

Пройшовши трохи далі вулицею Володимирською, потрапляємо до Київського Оперного театру, а іншого боку вулиці знаходиться будинок Центральної Ради. Поруч також Національний природничий музей та музей літератури.

Beata

Більше фото (3)
Золоті Ворота та пам'ятник Ярославу Мудрому
Золоті Ворота та пам'ятник Ярославу Мудрому
Золоті ворота у Києві
Золоті ворота у Києві
Згадується у звітах (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Додати коментар
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.&)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка