Церква Святого Симеона Стовпника у селі Липівці Перемишлянського району має значно поважніший вік, ніж костел – вона датується далеким 1835 роком. Храм стоїть на центральному перехресті села, тому приїхавши сюди, ви ніяк його не пропустите. Далі дорога прямо – це тупикова сільська вулиця, а от різко звернувши наліво, можна продовжити мандрівку у село Лоні, відоме своєю прекрасною дерев'яною церквою. Та повернімось до Липівців. Храм св. Симеона – базилікового типу, являє собою один видовжений центральний об'єм без бокових прибудов (якщо не рахувати захристії).
Трикутний фронтон храму увінчаний по боках кам'яними фігурами св.ап. Петра і Павла, а по центру, вище – стоїть св. Іван Хреститель. Посередині фронтона збереглося маленьке автентичне кругле віконце. По боках від невеликого притвору знаходяться ніші з фігурами Ісуса Христа та Богородиці. Бічні стіни базиліки прорізані невеличкими стрільчастими вікнами "костельного" типу. Цими елементами практично обмежується зовнішнє оздоблення. Храм виглядав би цілком гармонійно, якби не величезний купол, восьмигранний барабан якого обшитий чимось, схожим на гіпсокартон. На жаль, не вдалось відшукати старі фото святині для порівняння, однак є підстави вважати, що купол був перебудований (чи узагалі доданий) вже в часи незалежності України.
Церковна територія середнього розміру, обведена частково металевим, частково кам'яним муром. З боку вулиці знаходиться невелика дзвіниця стінового типу, цікавим є те, що три прорізи дня дзвонів у ній – різної ширини. Дзвіниця завершується невеликою маківкою з хрестом.
Цікавою є історія заснування храму. Ктитором була пані Матильда, польська шляхтянка, що жила у селі на початку 19 століття. За переказами, вона була бездітною, і палко молилась до Бога, відвідувала різноманітні відпустові місця. Одного разу, будучи у монастирі у Підкамені, вона побачила сон, у якому їй було сказано відвідати Почаїв і помолитися перед чудотворною іконою Богородиці. Матильда зробила так, як їй приснилось – і її прохання були вислухані. На знак подяки пані заснувала, чи, можливо, виступила співзасновницею церкви.
Після смерті вона була похована тут же, на території храму. Велика могила-гробівець пані Матильди збереглася донині. Вона являє собою двоярусну споруду, муровану з грубого "дикого" каменя, у нижній частині якої знаходиться безпосередньо поховання. Верхня частина являє собою кам'яну рустовану піраміду з плоскою вершиною, увінчану великим металевим хрестом. На передній частині бачимо нішу з невеликою скульптурою (імовірно зображена власне ця пані), а више - напис: "Pamiątce Matyldy". Могила знаходиться у дальній, протилежній від входу, частині території, поблизу вівтаря храму. Гробівець дбайливо доглянутий, побілений, перебуває у відмінному стані.
Roman
