Місце об'явлення Божої Матері та Святе Джерело (урочище Заглина, с.Монастирок, Львівська обл.): карта, фото, опис

Місце об'явлення Матері Божої та Святе Джерело знаходиться в урочищі Заглина поблизу села Монастирок Жовківського району Львівської області. Це місце, поряд із Уневом, Креховом, Страдчем, Грушевом входить до числа найвідоміших паломницько-відпустових місць Львівської області.

У XV – ХVІ ст. на Монастирській горі була розташована обитель монахів-втікачів ордену отців василіян, які у ньому проживали тимчасово. Монахи тут переховувалися від нападів татар. Цьому також сприяла заболочена місцевість, яка захищала від неочікуваного ворога. Однак, монастир все-таки було пограбовано і знищено татарською ордою, від нього залишилася лише частина муру.

У 1784 р. на місці колишньої обителі звели нову церкву, яка була знищена в часи Другої світової війни. Нині церква Успіння Пресвятої Богородиці – третя сакральна споруда, оскільки від першої залишилася лише дзвіниця.

Згідно з народними переказами, під час нападу на монастир серед живих залишився лише один чернець, який окремо оселився і жив на самоті у лісі, а також постійно молився з проханням до Пресвятої Богородиці взяти під опіку місцевих мешканців. Коли татари нищили українські землі, люди тікали у ліс до самотнього ченця, шукаючи в нього захисту, а пізніше поверталися назад до своїх домівок. Проте після того, коли загроза ворожих нападів минула, місцевий граф Семінський привласнив собі ліси, пасовища і місцеві водойми, тож люди без панського дозволу не мали права навіть ходити до лісу. У зв'язку з цим місцеві мешканці все більше зверталися за допомогою до Пресвятої Богородиці. До таких осіб належала також і дівчинка Маруся, яка молилася на місці, де колись проживав самотній чернець. Під час однієї з таких молитов, на одне з дерев опустилося якесь незвичайне світло, у якому проступав жіночий силует. Дівчинка вирішила повернутися назад, проте лагідна пані зупинила її, сказавши не боятися, оскільки на цьому місці є особлива Божа благодать. Потім постать перехрестила дитину і зникла, а дівчинка зрозуміла, що це була Пресвята Богородиця. Про своє видіння натхненна дівчинка розповідала священику і односельчанам, однак люди відносилися до її слів досить скептично. Проте одного дня за наполегливих прохань малої, натовп вирушив до місця об'явлення, дівчинка сказала усім присутнім, що вона знову бачить Діву Марію. Тоді вона за покликом Богородиці підійшла до гори, своєю рукою розгорнула землю, після цього з-під землі забило джерело. Вражені люди заціпеніли і почали молитися. Відтоді джерело отримало свою народну назву "Маруся".

Історія зафіксувала, що це диво трапилося 13 вересня у далекому XVІІ ст., у день, коли відзначають свято Покладення чесного пояса Пресвятої Богородиці. Пізніше селяни тут встановили дерев'яний хрест, а джерело обклали каменем. Вони також намагалися на цьому місці збудувати капличку, однак для цього необхідно було викупити землю у непоступливого пана Семінського. Проте невдовзі знову трапилося чудо, донька жорстокого пана осліпла. Коли захланний пан втратив усі надії на одужання доньки, все ж за порадою місцевих селян наказав щоранку удосвіта відвозити дівчину до джерела. Пізніше до неї повернувся зір, а вражений батько подарував ділянку землі селянам для спорудження каплички.

Вперше у історичних джерелах капличка біля цілющого джерела згадується у 1872 р., відтоді тут розпочалося справжнє паломництво християн. Перша дерев'яна капличка на цьому місці простояла 52 роки, у 1924 р. на її місці збудували нову капличку св. мученика Йосафата, нині її можна побачити у с. Монастирку, на церковному подвір'ї храму Успіння Пресвятої Богородиці, куди вона була перенесена з метою збереження у 1967 р. При радянській владі каплицю, хрест і навіс над джерелом часто руйнували перед святом 13 вересня, напередодні початку масової прощі. Проте люди завжди знаходили можливості для відбудови цієї каплиці, так тривало до 5 разів. Так само місцеві мешканці відновлювали зруйновані хрести, які встановлені з обох сторін від каплиці. На цьому місці багато недужих виліковувалися від найтяжчих хвороб. Відомо, що у роки Другої світової війни партизани тут лікували свої поранення.

Нині до цілющого джерела люди приходять щонеділі. Вода не псується, її набирають вдосталь і навіть тоді, коли її тримають у теплому приміщенні, вона залишається свіжою. Кожного року 13 вересня до цілющого джерела організовується всенародна проща, в цей час відбувається справжнє паломництво з різних куточків України. Воду і пісок із цього джерела передають навіть за кордон. Наречені приходять сюди після обряду вінчання разом з гостями, щоб отримати благословення від Пречистої Діви Марії на щасливе подружнє життя. У 2006 р. біля статуї Пресвятої Богородиці було вмонтовано капсулу із голгофською землею, яку привіз прочанин із Єрусалима. На місці цілющого джерела знаходиться капличка і басейн-купіль, посередині якого встановлено Хрест, який необхідно обійти тричі у джерельній воді. Дехто з прочан, намагаючись позбутися найтяжчих хвороб, зустрічають у цій місцині 12 світанків.

Марійський Духовний центр у Заглині славиться своєю святістю, є традиційним місцем прощі, тут знаходиться чудотворне джерело, яке зцілює від багатьох недуг, якщо приходити з вірою в серці. Мандрівку до Заглини добре поєднати з відвіданням Потелича, де можна оглянути знамениту дерев'яну церкву Зіслання св.Духа.

Andrij