Село Дзвинячка: карта вулиць, фото, опис

Село Дзвинячка Тернопільської області знаходиться неподалік від містечка Мельниці-Подільської, на відстані 118км від обласного центру. З вересня 2015 р. входить до складу Мельнице-Подільської об'єднаної територіальної селищної громади.

Вперше про це поселення згадується у документах за травень 1442 р., коли польський король Владислав ІІІ "записав Маху з Підляшшя 50 гривень на селі Вовківці (нині – Дністрове) Кам'янецького повіту Подільської землі", яке розташоване над рікою Дністер біля спустошеного замку Свиняче. Імовірно, замок Свиняче територіально відповідає сучасному селу Дзвинячка. Під своєю нинішньою назвою село було відоме з другої половини XVІ ст. та знаходилося на річці Дзвіна (п'ятнадцяти кілометрова річечка бере свій початок у селі Іване-Пусте і впадає в Дністер у селі Дзвенигород). Згідно із адміністративним поділом XVІ ст. – це був Кам'янецький повіт тогочасного Подільського воєводства.

За свідченнями дослідників, у XІX ст. і на початку 20 ст. це поселення належало землевласниками: спершу Кеншицьким, а згодом – графам Козебродським. Останнім дідичем тут був Юзеф Саба Мартин Козебродський (1870-1935). Відомо, що у ті часи тут функціонувало товариство "Просвіта", відтоді збереглася оригінальна печатка товариства, яку пізніше передали до районного краєзнавчого музею у м. Борщові. Від серпня 1934 р. ґміна Дзвинячка – це була адміністративна одиниця, яка входила до складу Борщівського повіту Тернопільського воєводства Речі Посполитої, утворена внаслідок адміністративної реформи. Однак, у 1939 р. із приходом радянської влади цю адміністративну одиницю було скасовано.

У радянські часи від 1964 до 1991 рр. село мало назву Комунарівка, його було перейменовано знову на Дзвинячка рішенням Верховної Ради України лише 18.03.1991 р., згідно з яким населеним пунктам Тернопільської області було повернуто їхні колишні найменування.

У селі збереглися пам'ятки архітектури та природи: неоготична (до ремонту була...) каплиця-усипальня Кеншицьких-Козебродських, яка розташована на західній околиці села (1871 р.), необароковий костел початку XX ст., напівдерев'яна-напівмурована церква Успіння Пресвятої Богородиці (у наш час – церква Пресвятої Трійці) (1889 р.) та цілюще чудотворне джерело, обладнане на честь святого архієпископа римо-католицької церкви Зигмунда Щенсни Фелінського, який з 1883 р. тут проживав (детальніше про святого – у статті про каплицю-усипальню); а також – пам'ятки природи місцевого значення – три ділянки рідкісного дерева горіха чорного.

У наш час село Дзвинячка відоме своїми фольклорними традиціями, під час храмового свята, на Святу Трійцю тут відбуваються масові народні гуляння. У цей час ворота усіх господарств уквітчані зеленню, а на танцювальному майданчику організовують концерт і танці. Село розташоване на трасі, якщо рухатися з Окопів, після Урожайного. Окрім того, тут є розгалуження доріг: на південь – у вже згадане вище Дністрове, а на північ веде польова дорога через Михайлівку у Кудринці. І не вірте навігатору, станом на 2019 рік власне ця дорога через поле є оптимальною для бажаючих відвідати Кудринецький замок, а не страшенні ями прямої дороги "з твердим покриттям" із Мельниці. Шлях із Дзвинячки веде попри мальовничий ставок, а посеред розлогих полів можна побачити цікаву придорожню капличку-фіґуру.

Andrij