Село Підлисся: карта вулиць, фото, опис

Село Підлисся на Львівщині відоме у документах з 1550 року і знаходиться біля підніжжя Білої Гори. На півночі воно межує із Ожидовом, на півдні – із селом Розваж, на північному заході – із Закомар'ям, а на сході – із селом Юськовичі. Відстань до найближчої залізничної станції – Ожидова – становить 5.5км.

Упродовж історії свого існування село мало назву "Підлісся" і лише у 1989 році отримало свою нинішню назву. Основна частина села простяглася упродовж північно-західного низькогірного пасма Вороняків. З південної сторони село оточене болотами, із західної – пісковиками та мішаними лісами, місцями на пісковиках зростають сосни, а зі східної сторони – розкинулися орні землі. Біля західної частини гір Вороняків проходить лінія головного европейського вододілу, який розділяє басейни европейських річок, одні із яких впадають до Атлантичного океану, а інші – до морів басейну Середземного моря.

Село Підлисся, яке є батьківщиною видатного українського письменника, просвітителя Галичини – Маркіяна Шашкевича, розташоване на відстані 23км від районного центру і за 8км від селища Олесько, де знаходиться легендарний Олеський замок. У селі розташовані пам'ятки архітектури та історії: дерев'яна церква Преображення Господнього (1735 року побудови), меморіальний хрест до 100-річчя від дня народження Маркіяна Шашкевича (1911 рік) та музей-садиба письменника (перша половина XІX ст.). Власне музей на місці старої плебанії було відкрито у 1959 році, а у 1962 році, на подвір'ї встановили бронзове погруддя письменника, авторства скульптора Дмитра Крвавича.

З історії відомо, що на честь Маркіяна Шашкевича на Білій Горі у 1911 р. було встановлено та освячено величний пам'ятник у вигляді хреста на масивному гранітному постаменті. Висота хреста становить 25м. На урочистостях на честь його відкриття виступав великий збірний хор, який складався із представників співочих гуртків 12 читалень "Просвіти" із навколишніх сіл (Олесько, Сасів, Соколівка, Білий Камінь, Розваж, Ожидів, Кути, Підгірці). Цей колектив був на той час першим масовим хором у Галичині та нараховував близько 150 осіб. Відтоді у липні відбувалися традиційні прощі на Білу Гору, щоб вшанувати галицького просвітителя. Після приходу на Галичину радянської влади (вересень 1939 року) останнє Шашкевичівське свято відбулося у вересні 1941 р, коли наш край уже зайняли німецькі війська.

Лише з проголошенням незалежності України, вже у 90-тих роках XX ст., відновилося паломництво на Білу (Підлиську) гору, яка за своєю суттю стала другим Каневом, місцем традиційних візитів. Кожного року сюди приїжджають тисячі людей із метою віддати шану отцю УГКЦ, видатному українському письменнику, галицькому пророку – Маркіянові Шашкевичу. Кожного року під час Золочівських фестин, в останній день їхнього проведення відбувається піша хода учасників фестивалю від західного кінця села, де знаходиться музей-садиба, до пам'ятника-хреста на Білій горі, де традиційно відбувається літературно-мистецьке свято "Світло Маркіяна".

Нині село невелике, налічує біля 250 жителів. Жвавого транспортного сполучення тут немає, тож краще добиратися сюди своїм транспортом або ж – у складі орґанізованої туристичної ґрупи. Розкішна навколишня природа заохочує і до активного туризму – пішохідного або велосипедного. Для цього національним природним парком "Північне Поділля" були прокладені, ознаковані та описані відповідні маршрути. Наприкінці зими 2006 р. у селі було створено селянське фермерське господарство, це підприємство спеціалізується на вирощуванні зернових – пшениці, жита, ячменю, вівса, кукурудзи, сої, а також і технічних культур – соняшника, картоплі і ріпаку.

Andrij