Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Свято-Миколаївський монастир (м.Мукачеве, Закарпатська обл.): карта, фото, опис

 Natalka   2158

всі Фото (6)

Мукачеве. Свято-Миколаївський монастир

... Карта

Де Місто Мукачеве, Мукачівський район, Закарпатська область
Час будівництва 1360 р., 1772 р. – 1804 р.
На даний час діє за прямим призначенням
Висота н.р. моря 140.0 м
Адреса вул. Північна, 2
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Стиль бароко
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Охоронний номер 171/0
Конфесія спочатку \ зараз УПЦ \ УПЦ МП
Монаший чин (спочатку) Василіяни
Доступ вільний, за розкладом
Цінність 5.0 з 5 (1 голос)
Телефон(и) Показати
Тип жіночий монастир
Відвідали 1 користувач

Свято-Миколаївський монастир у місті Мукачеве Закарпатської області, котрий ми бачимо сьогодні, був зведений упродовж 1772-1804 рр. у бароковому стилі і знаходиться на північній околиці міста, на схилі Чернечої гори, вкритої віковим дубовим лісом.

Народні перекази свідчать, що цей монастир було засновано ще в XІ ст. при угорському королі Андраші І. Саме тоді ніби з його дружиною Анастасією Ярославною прийшли черниці з Києво-Печерського монастиря та заснували у цій місцевості власну обитель. За ініціативою подільського князя Федора Корятовича у XІV ст. після монголо-татарської навали монастир у Мукачевому був відновлений. Як свідчить легенда, на Чернечій горі на князя Федора напав хижий звір, тоді він звернувся з благанням про порятунок до святого Миколая. Святий врятував Корятовича, після чого на знак подяки він розпорядився збудувати у цій місцевості дерев'яний храм на честь святого Миколая, корпус для монахинь і надав грамоту, відповідно до якої забезпечив монахів виноградником, млином, а також заповів себе поховати на Чернечій горі.

Упродовж історії свого існування цей монастир зазнавав багатьох руйнувань та пожеж, проте весь час відроджувався. У 1537 р. обитель була зруйнована у війні між Габсбургами та семигородськими князями, однак у середині ХVІ ст. її відбудували, і монастир став резиденцією єпископа, перетворився на центр просвіти і притулок для мандрівних монахів. Саме тоді була заснована школа, яка перебувала під безпосереднім впливом Острозької школи: граматика Арсенія Коцака, який жив і помер у монастирі, була певним чином зорієнтована на граматику Мелетія Смотрицького. У 1657 р. обитель перетворилася на руїну під час нападу польського гетьмана Любомирського. Через кілька років після цих трагічних подій волоський господар Кость Басараб збудував нову монастирську церкву, перебудував і збільшив господарські будівлі.

Сучасний, мурований, головний корпус монастиря у бароковому стилі разом з келіями, вежею-дзвіницею та величною Свято-Миколаївською церквою було збудовано наприкінці XVІІІ – на початку XІX ст., автором проекту вважається мукачівський архітектор Дмитро Рац. Упродовж XVІІ – XX ст. на всій території Закарпаття була введена унія, тож обитель належала отцям-василіянам. У цей час при монастирі утворилася школа для монахів, які залишили тут для майбутніх поколінь велику духовно-літературну спадщину.

У 20-тих роках XX ст. сюди потяглася велика кількість тогочасних молодих людей, які прагнули стати ченцями, слава про це дійшла аж до Рима, в результаті папа Пій XІ обдарував обитель старовинною іконою Богородиці, яка була написана у Царгороді ще у 1453 р. Відтоді ікона отримала назву "Мукачівської Заступниці", а цей монастир на Чернечій горі перетворився на головне відпустове місце усього Закарпатського краю. У цей час тут започаткували прощі, приурочені до свята Успіння Пресвятої Богородиці, в яких щорічно брало участь від 20 до 30 тисяч прочан.

Проте, після закінчення Другої світової війни у березні 1947 р. монастир передали православній громаді, ця подія започаткувала насильницьку ліквідацію Української греко-католицької церкви на Закарпатті. Тоді православні вирішили відродити монастир як чоловічу обитель, однак радянська влада категорично не погодилася на діяльність чоловічого монастиря у центрі Закарпаття, оскільки боялася підйому духовності та патріотизму серед місцевого населення. Крім того, відомо, що наприкінці 60-тих років XX ст. обитель узагалі намагалися зачинити, однак стараннями Патріарха Алексія І тогочасне керівництво СРСР врешті відмовилося від своїх планів і монастир не зачинили. Більше того, Патріарх Алексій І скерував для обителі матеріальну допомогу для ремонту будівель та техніку для обробки землі, а також – подарував богослужбові книги.

У роки панування войовничого атеїзму ікона Богородиці "Мукачівська Заступниця" весь час перебувала в укритті. Лише за часів незалежності України, у 1996 р. отці-василіяни перевезли оригінал чудотворної ікони до Малоберезнянського монастиря, де відбувалося її привселюдне вшанування. Лише у липні 2009 р. ікону перевезли знову до Мукачівського монастиря, де вона зберігається і до сьогодні.

Нині на території монастиря діють три церкви: Свято-Миколаївський храм, церква Всіх Святих, яка збереглася з 1772 р., оскільки була побудована разом із монастирським корпусом і храм-каплиця на честь Успіння Пресвятої Богородиці, збудована у 2004 р. На сьогодні при монастирі діє велике господарство, поля, сади, виноградники, є своя велика швейна майстерня. Крім виконання своїх богослужбових обов'язків, сестри-монахині займаються бджільництвом, малюванням і навіть золотошиттям. Малювання переважно виявляється у розписуванні великодніх писанок та створенні мініатюрних художніх зображень видів монастиря. При монастирі функціонує власна пекарня, де випікають хліб за давньою традицією та рецептами.

Свято-Миколаївський жіночий монастир у Мукачевому нині діє за своїм призначенням, славиться своєю багатовіковою історією, відноситься до єпархії УПЦ МП і належить до пам'яток архітектури національного значення. Тож перебуваючи у Мукачевому, окрім замку та старого центру, неодмінно завітайте і сюди!

Andrij

Об'єкти у комплексі (4)

Фото (2)

Мукачеве. Свято-Миколаївський монастир

1. Миколаївська церква

[карта]
Час будівництва 1789 р. – 1806 р.
Тепер діє за прямим призначенням
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Стиль \ Конструкція бароко, класицизм \ базиліка
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Охоронний номер 171/1
Вагомість 5.0 з 5 (1 голос)
Побували 1 користувач

Фото (2)

Келії Свято-Миколаївського монастиря з дзвіницею

2. Дзвіниця

[карта]
Збудовано 1766 р. – 1772 р.
Нині діє за прямим призначенням
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Стиль бароко
Статус пам'ятка архітектури національного значення
Номер 171/2
Значимість 4.0 з 5 (1 голос)
Побували 1 користувач

Фото (2)

Мукачеве. Свято-Миколаївський монастир

3. Келії

[карта]
Збудовано 1766 р. – 1772 р.
Тепер діє за прямим призначенням
Адреса вул. Північна, 2
Матеріал \ Стан камінь \ задовільний
Стиль бароко
Статус пам'ятка історії національного значення
Номер 171/2
Режим доступу обмежений
Вагомість 4.0 з 5 (1 голос)
Побували 1 користувач

Фото (0)

Ще ніхто не додав! Ви будете першими!
Додати фото

4. Мури та башти

[карта]
Датування XVII ст.
Матеріал \ Стан мур \ задовільний
Статус пам'ятка архітектури
Важливість 4.0 з 5 (1 голос)
Відвідали 1 користувач
Більше фото (6)
Монастирський двір
Монастирський двір
Церква Успіння Богородиці (2004)
Церква Успіння Богородиці (2004)
Монастирський цвинтар та Успенська церква
Монастирський цвинтар та Успенська церква
Миколаївська церква
Миколаївська церква
Звіти, краєзнавчі статті (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Коментувати
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка