Тернопільський (старий) замок: карта, фото, опис

Тернопільський замок – фортифікаційна споруда, пам'ятка архітектури національного значення. Перша згадка про Тернопіль датується 1540 роком в грамоті польського короля Сигізмунда І, згідно якої каштелян Краківський, воєвода Руський, великий коронний гетьман Ян Тарновський одержував право на володіння містом з умовою побудови фортеці над річкою Серет в урочищі Сопільче Теребовлянського повіту для захисту східних кордонів Речі Посполитої від нападів татар. На той час від Теребовлі до Буська не було жодного великого укріплення. Будівництвом замку займався Ян Тарновський, згодом його син Христофор.

Замок було зведено у 1540-1548 роках з тесаного каменю на північний захід від міста. Товщина стін біля цоколя від 2 до 4,5 м. З південного заходу замок був захищений річкою Серет, у долині якої у 1548 році вздовж Львівського тракту насипали дамбу та звели греблю-міст. В результаті біля замку утворився великий став шириною до 2 кілометрів. З півночі місто захищала річечка Рудка з болотистою заплавою, з півдня – великий став Баворовського. Замок був відділений від міста глибоким ровом і валом з дерев'яним частоколом. Вхід до замку пролягав зі сходу через підйомний міст на ланцюгах і кам'яну браму. З огляду на розташування над ставом замок є різноповерховим. Центральна триповерхова будівля замку з'єднує два бокових крила, нижчих на поверх. Східний фасад, повернутий до міста, має три поверхи, а західний фасад над озером – 5 поверхів, 2 з яких підземні.

Розбудовою і розширенням замку займався Томаш Замойський, який отримав Тернопіль як придане своєї дружини Катерини, дочки князя Костянтина Острозького. У 1621 році він приймав у замку королевича Владислава ІV Вазу. У 70-х роках XVII століття мандрівник Ульріх фон Вердум подорожував Польським королівством і ось як він описував Тернопільський замок у своєму "Щоденнику подорожі": "Замок височіє з північного заходу від міста, саме посередині ставу, має великі, побудовані в італійському стилі будівлі з каменю: мури і вежі на заході й півдні боронять замок навіть там, де навколо тягнеться озеро. Від міста знаходиться сухий рів із земляним валом і частоколом". Перше документальне зображення замку з боку ставу – акварель, виконав польський рисувальник Наполеон Орда у 1870-х роках. Ця робота зберігається в Народному музеї в Кракові.

Тернопільський замок часто зазнавав нападів турків і татар. У 1544 році під час будівництва замку татари здійснили спробу захопити місто. Значних руйнувань замок зазнав у 1575, 1589, 1672 роках під час турецько-татарських набігів. У 1675 році паша Ібрагім Шишман взяв місто в облогу. Замок було спалено, зруйнувано вали, підірвано вежі, спущено воду зі ставу. Фортеця довго лежала в руїнах, міст був без ланцюгів, в'їзна брама – без даху, а в спаленому житловому приміщенні знаходились стайні.

Під час турецько-татарських нападів міщани ховалися в підземеллях замку, які було пристосовані до тривалої оборони. Підземні ходи зв'язували замок із Надставною, Середньою і навіть Монастирською церквами, костелами оо.Домініканів і Єзуїтів, синагогами. Згідно переказів під ставом є таємний хід до Загребелля (сучасний мікрорайон Дружба): Ян Тарновський перед тим, як зупинити води Серету, збудував під дамбою підземний перехід на захід. Сьогодні підвали Старого замку замуровані і частково залиті водою (адже рівень ставу зараз вищий, ніж у давнину).

Після переходу міста у власність Собєських, замок набув первісного вигляду, і в такому стані він залишався до кінця XVIII століття. На початку XIX століття тодішній власник граф Францішек Коритовський перебудував замок у палац. Саме тоді остаточно були знесені рештки оборонних споруд. Замок обнесено муром з тесаного каміння, а на місці старих воріт поставлено два кам'яних пілони в єгипетському стилі, які були прикрашені лев'ячою маскою. Перебудови надали споруді класицистичного вигляду. З південного боку спорудили 3-поверховий Новий Замок з сірого пісковика. Це була масивна кам'яниця з великими підвальними приміщеннями. З початку свого існування Новий замок став осередком культурного життя міста. Тут влаштували театральну залу на 300 місць, відбувалися п'єси, концерти і навіть перевиборні збори. У 1810-1815 роках, коли Тернопільський край перебував у складі царської Росії, у Старому замку відкрили казино із ігровими залами, де відбувались також і бали.

У лютому 1843 року останній власник Тернополя Тадеуш Туркул продав замок міській громаді, яка передала його австрійському війську під казарми, де вони перебували до 1939 року.

У 1917 році під час Першої світової війни російські солдати, відступаючи з Тернополя, спалили Старий замок, зруйнували Новий замок. У мирний час замки відновили. У 1931 році в Новому замку почали діяти різні урядові установи, Подільський регіональний музей та бібліотека наукової фундації ім. Баворовського, що мав цінну збірку рукописів і документів, які, на жаль, згоріли у 1944 році.

Замки зазнали найбільших руйнувань в квітні 1944 року в ході визвольних боїв за Тернопіль. У Старому замку було багато підвалів, тунелів, що з'єднували Домініканський костел, гімназію і казарми. Німецький гарнізон замку налічував до 300 осіб. У найнижчому підвалі розмістився госпіталь. У підвалах замку було декілька ґрунтових колодязів. Старий замок, останній пункт оборони німців, після 9-денного бою був взятий.

У 1957 році Старий замок відбудували і в ньому розмістили спортивну школу з греко-римської боротьби. Новий замок після війни не відновлювали, а на його місці побудували готель "Тернопіль".

Тернопільський замок є символом міста і зображений на новому гербі Тернополя.

Навесні 2009 року міська рада Тернополя підняла питання стосовно доцільності перебування спортивної школи у стінах історичної споруди. У рамках реалізації "Програми збереження, відновлення та популяризації історико-культурної спадщини Тернополя" у Тернопільському замку пропонують розмістити Музей історії міста і зал для почесних делегацій.

Nadiya