Ви теж можете додати фото, звіт, туристичний об'єкт, статтю! Cтати автором!

Залізнична гілка Гусятин - Станіславів: карта, фото, опис

 Roman   126

Фото (1)

Фраґменти опор колишнього залізничного моста

... Карта

Частково, неподалік Гусятинський район, Чортківський район, Бучацький район, Монастириський район, Тлумацький район, Тисменицький район, Тернопільська область, Івано-Франківська область
Час будівництва  1880 р. –  1885 р.
Час руйнування  1943 р.
Довжина 144.0 км
Стан фраґменти
Статус пам'ятка інженерної думки
Доступ туристів вільний

Залізнична колія Гусятин-Станіславів була збудована у Галичині на теренах тогочасної Австро-Угорської імперії у 1882-1884 рр. Її довжина становила 148км. За складністю своєї конструкції споруда поступалася лише тим коліям, які були прокладені у Карпатах.

Міністерство торгівлі Австро-Угорщини навесні 1881 р. розглянуло питання стосовно будівництва останньої частини Галицької Трансверсальної залізниці, було запропоновано дві лінії: Тернопіль – Гусятин і Станіславів – Гусятин. У вересні 1881 р. розпочали активно обговорювати проблему будівництва залізничної колії на території Придністров'я, зокрема, Станіславів – Гусятин. Саме у той час було внесено зміни до останнього варіанту проекту, який не передбачав прямого шляху. Такі зміни було зроблено за наполяганням генерального штабу війська, тогочасним керівникам якого було вигідно мати сполучення зі сходом Станіславова. Хоча згідно з першим проектом, колія повинна була починатися у місті Галич.

Одним із активних прихильників прокладання цієї залізниці був видатний вчений, один із організаторів залізничного руху на Галичині та у БуковиніРоман Гостковський. У липні 1882 р. будівництво передали підприємству "Шварц". Розробкою проекту керував один із найкращих інженерів австрійських залізниць – Юліус Лотт. Остаточно проект було розроблено у липні 1882 р. і затверджено державною радою.

З метою забезпечення руху від Бучача до Гусятина на території колишнього села Нагірянка (зараз – у межах Бучача) було споруджено 260-метровий тунель, а також – залізничний міст, збудований через річку Стрипа. Відомо, що міст і тунель були збудовані італійськими спеціалістами і місцевим населенням, яке виконувало допоміжні роботи. У зв'язку з тим, що міст і тунель мали величезне стратегічне значення, під час обох світових воєн вони кілька разів були знищені. Будівництво залізниці від Станіславова до Гусятина було завершено до кінця 1884 р. Перший вантажний потяг лінією Станіславів-Бучач проїхав 1 листопада 1884 р., а перший пасажирський – 15 листопада 1884 р. Регулярний рух до Гусятина розпочався від початку 1885 р., а ще через 10 років виникла необхідність реконструкції залізниці. Перед Першою світовою війною тут реґулярно курсувало три потяги. Загалом, будівництво залізничних колій через південні райони Тернопільської області було досить непростим. Складний рельєф місцевості з глибокими річковими долинами, змушував інженерів проектувати маршрут колії звивистим, складним для побудови, з нетривіальними рішеннями. Залізниця була розташована між пагорбами, компенсуючи перепади висот. Крім того, вона перетинала річку Дністер, з метою її форсування було споруджено залізничний міст. Довжина цього моста через Дністер неподалік від села Нижнева становила 324м, до сьогодні ще видно залишки опор, що визирають з води.

У період Другої світової війни цей відрізок залізниці (більшу його частину) було зруйновано нацистами, після чого вирішили його більше не відновлювати. До сьогодні з усієї ділянки діє лише частина – від Бучача до Гусятина.

Колишня залізниця Гусятин-Станіславів до нашого часу збереглася лише наполовину, оскільки була частково знищена під час військових баталій Першої та Другої світових воєн і належить до пам'яток інженерної думки кінця XІX ст.

Andrij

Згадується у звітах (0)
Про це місце поки що не написано жодного звіту. Ви можете
Додати звіт
Обговорення на форумі (0)
Це місце поки що не згадується у жодній темі форуму. Ви можете
Створити тему

Додати коментар
Ім'я* (буква, далі букви цифри _-.&)
Email* (залишиться у таємниці)
Коментар*
Додати Очистити
 
Зачекайте будь ласка